Душа озябла от ночного холода
Вблизи огня.
Я в чувствах заблудился, словно в городе,
Прости меня.
Я не прав, я не прав
Ты прости меня за то, что я в любовь играл.
Я не знал, я не знал,
То, что у себя судьбу украл!

Любов – то велика сила,
Хтось істину відкрив.
Ти так його хотіла,
Коли він говорив.

Він брав її руками,
Гарячу і смішну.
Як дві зорі тілами
Зливалися в одну.